Ионий Гедеревич ,
Salem, USA
Поднимаю в небо взоры,
Где сияет красота;
Голубые там просторы,
Там живёт моя мечта.
Для души там дом готовый;
Путь закончится земной,
И войду я в мир тот новый,
В мир чудесный и святой.
Прочитано 10591 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Красиво описано пробуждение природы и ...очень умело сделан переход к теме призыва к Христу.Благословений Вам! Комментарий автора: Спасибо, Марина, за оценку и добрые пожелания.
Всего Вам доброго!
Кузнецова Наталья
2007-03-17 19:51:32
Ионий, Брат!Красивое стихотворение!Я недавно написала новое стихотворение
"В мазолях сердце, а не ноги", хотела бы услышать Ваше мнение.Там сеть словосочетание "по околдобинам войны"...Никак по другому не смогла выразить...Никто особо не замечает, что слова то такого нет...Но всё равно, я постоянно думаю, что его стоит заменить...Как Вы считаете? Заранее спасибо за внимание. Комментарий автора: Спасибо, Наталья, за оценку. Благослови Вас Господь! Всего доброго!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
