Правдивий друг - це той, кому важливо:
Хто справжній ти, й як в справжнього діла?
Правдивий друг завжди говорить щиро.
Підтвердять щирість зроблені діла.
Правдивий друг вітається охоче,
Правдивий друг в час горя обійме.
Й коли від смутку серце затріпоче,
Друг не осудить, сльози обітре.
Правдивий друг запрошує до хати,
Й хліб простягає зі свого стола.
На показ не підносить пишні шати.
Зігрітися зможеш від його тепла.
У простоті своїй дарує радість.
Благословляє Бога і людей.
Правдивий друг для кожного - це щастя.
Дружити вчиться в Біблії й в дітей.
Якщо тобі вдалось придбати друга,
То дякуй Богу й дружбу бережи.
Спитай себе: який я друг, подруга? -
Про вірність дбай! Й з плітками не дружи.
"Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом." (Біблія, Приповісті 17:17)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В размытых границах - Людмила Солма *) Примечание:
Внимать (внять)-
http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=vnimat&vol=3
http://www.krotov.info/slovari/V/N/wrd_3338.htm
Преходящий (преходят)-
http://ushdict.narod.ru/167/w50263.htm
Пресекая попытки "критиканского ёрничества" поясняю:
"как преходят... усталости - в неги" (здесь имеется ввиду "усталость" роженицы и "блаженство неги" - когда слышишь первый крик своего новороженного малыша - это ни с чем не_сравнимое_счастье!)
Один из любимых мной верлибристов - Геннадий Айги - просто немеряная глубина поэтически-философской мысли, я даже и не пытаюсь дотягиваться до его высот - но частенько невольно откликаюсь на его произведения неким отдаленным подобием "философской переклички", облаченной и в мою "индивидуальность" таких вот личных "соразмышлений".
