Золотая сигарета
В небо вознеслась главой,
Если б кто увидел это
Триста лет назад, главой
Он поехал бы моментом
В те места, где дружбы нет
Меж врачом и пациентом,
Пониманья тоже нет.
А сегодня мы привыкли,
Когда крышами скребут
Небеса и свои тыквы
Задираем там и тут.
Небо стало теперь ниже,
Самолеты под рукой,
Только мы не стали ближе
К Богу и горды собой.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Пародия
Золотую сигарету
Космонавт вознёс с главой
Из гашиша видно, эту
Что становишься тупой.
И отчалился моментом
В те места, где Бога нет...
Меж врачом и пациентом
Тут, конечно, связи нет.
А сегодня мы привыкли
Когда крышами скребут
И башкою, словно тыквой
Об дорогу смело бьют.
И летят как самолёты
В небо души дураков.
Ну, а я пишу куплЁты
И поэт я не таков.
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
