Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Прочитано 12044 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Слепой. - Николай Зимин Очень нелегок,очень труден путь наш в небеса.Но разве небесный Божий дом не стоит всех наших усмлий , пусть на разрыв души и сердца,чтобы идти по нему, не сворачивая и не оглядываясь назад? Не задаваясь вопросом: а почему только Я должен,а он,сосед , не хочет?.. Смотреть вперед на Христа,на Его кровь и раны. чтобы не быть искушаемым сиеминутной выгодой и удовольствиями...И тогда Бог скажет тебе:Сын мой,войди в дом мой и раздели со Мною трапезу.Ты был верен и над многим тебя поставлю.Будь верен только во всем...
Что в небо путь душе любой
Один - через Христа.
Через Голгофы крест святой
И своего креста
Нелёгкий груз, что дан тебе
Изменчивой судьбой,
Чтобы душа, оставив грех,
Вернулась в дом родной.
