Над остывшим золотом листвы
Плачет небо,осень провожая,
Льет печаль на седину травы,
В облаках стыдливо пропадая.
Ветер в тон ему,с отчаянья бузит,
Деревам заламывая руки..-
Все вокруг само себя казнит,
Загрустив в предчувствии разлуки
Комментарий автора: 1998г.Картина,что и говорить,не из веселых,но-и она имеет право на жизнь-для полноты ощущений,чтоб было с чем сравнить.И потом-"у природы нет плохой погоды":)и в этом,как и во всем-Господь..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И унвс ноябрь на дворе,
Только в небе солнце.Жарко,
Ветер также шелистит в листве,
Слышу говорит"Запарка".
Ах как нужен ,нужен дождь сейчас,
Вижу,что деревья поседели,
Но я верю,что настанет час,
И откроет Бог мой дождю двери.
Да вИзраиле без дождя худо.Обычно в октябре после праздника кущей начинаются дожди.Что-то нет благословенья с неба. Комментарий автора: Да благословит Бог Израиль дождем,и всеми благами Своими!В твоих стихах,Женя,определенно что-то есть:)и это что-то-хорошее!
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
